ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ДИТИНОЮ
адаптаційного періоду
Пам'ятка для батьків
Автор-упорядник:
практичний психолог
Сіра Н.В.
Адаптація дітей у дошкільному закладі - це не тільки процес звикання дитини до установи на перших порах, а й вироблення умінь і навичок у повсякденному житті.
Розрізняють три ступені тяжкості проходження адаптаційного періоду.
Легка ступінь адаптації
- До 20-го дня перебування в ДНЗ нормалізується сон, дитина нормально їсть.
- Настрій бадьорий, зацікавлена в поєднанні з ранковим плачем.
- Стосунки з близькими дорослими чи не порушуються, дитина піддається ритуалам прощання, швидко відволікається, його цікавлять інші дорослі.
- Ставлення до дітей можуть бути як байдужим, так і зацікавленим.
- Інтерес до навколишнього відновлюється протягом двох тижнів за участю дорослого.
- Мова загальмовується, але дитина може відгукуватися і виконувати прохання дорослого.
- До кінця першого місяця відновлюється активна мова.
- Захворюваність не більше одного разу, терміном не більше 10 днів.
- Вага без змін.
- Ознаки невротичних реакцій і зміни в діяльності вегетативної НС відсутні. Порушення в загальному стані виражені яскравіше і триваліша.
Середня ступінь адаптації
- Сон відновлюється через 20-40 днів, якість сну теж страждає.
- Апетит відновлюється через 20-40 днів.
- Настрій нестійкий протягом місяця, плаксивість протягом дня.
- Поведінкові реакції відновлюються до 30-му дня перебування в ДНЗ.
- Ставлення до близьких - емоційно-збуджений (плач, крики при розставанні і зустрічі). Ставлення до дітей, як правило, байдуже, але може бути і зацікавленим. Ставлення до дорослих виборче.
- Мова або не використовується, або мовна активність сповільнюється.
- У грі дитина не користується набутими навичками, гра ситуативна.
- Захворюваність до 2-х разів, терміном не більше 10 днів, без ускладнень.
- Вага не змінюється або дещо знижується.
- З'являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість у відносинах з дорослими і дітьми, спілкування тільки в певних умовах.
- Зміни вегетативної НС: блідість, пітливість, тіні під очима, палаючі щічки, лущення шкіри (діатез), - протягом 1,5-2 тижнів.
Важка ступінь адаптації
- Дитина погано засинає, сон короткий, скрикує, плаче уві сні, прокидається зі сльозами.
- Апетит знижується сильно і надовго, може виникнути стійка відмова від їжі, невротична блювота, функціональні порушення стільця, безконтрольний стілець.
- Настрій байдуже, малюк багато і тривало плаче, поведінкові реакції нормалізуються до 60-му дня перебування в ДНЗ.
- Ставлення до близьких - емоційно-збуджений, позбавлене практичної взаємодії. Ставлення до дітей: уникає, сторониться, проявляє агресію. Відмова від участі в діяльності.
- Річчю не користуються або має місце ЗРР на 2-3 періоду.
- Гра ситуативна, короткочасна.
Тривалість адаптаційного періоду залежить від багатьох причин:
- від особливостей нервової системи та віку дитини;
- від стану його здоров'я;
- від різниці в методах виховання;
- від різкого контакту між тією обстановкою, в якій дитина звикла перебувати вдома і тієї, в якій знаходиться в дошкільному закладі.
Складено з використанням методичних матеріалів
і рекомендацій з друкованих та електронних джерел
УСПІШНА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ
до дошкільного закладу
Пам'ятка для батьків
• Необхідно створити спокійний, в міру можливості, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї. Не нервувати і не показувати свою тривогу напередодні вступу дитини в дитячий садок;
• заздалегідь дізнатися все нові моменти в режимі дня у дитячому садку і ввести їх режим дня дитини вдома;
• привести домашній режим у відповідність з режимом групи дитячого саду, в яку буде ходити дитина;
• навчити дитину вдома всім необхідним навичкам самообслуговування: вмиватися, витирати руки; одягатися і роздягатися; самостійно їсти, користуючись під час їжі столовими приборами; проситися на горщик. Одяг обов'язково повинна бути зручна і комфортна для дитини даного віку;
• необхідно сформувати у дитини позитивну установку, бажання йти в дитячий сад, потрібна емоційна підтримка, перш за все з боку батьків: частіше кажіть, дитині, що Ви його любите, обіймайте, беріть на руки. Пам'ятайте, чим спокійніше і емоційно позитивно батьки будуть ставитися до такої важливої події, як відвідування дитиною дитячого садка, тим менш болісно буде протікати процес адаптації;
• не слід у присутності дитини погано говорити про дитячий садок. Не загрожувати дитині дитячим садом як покарання за непослух;
• готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми і дорослими. Відвідуйте парки, дитячі майданчики, нехай він звикає спілкуватися з однолітками на дитячих ігрових майданчиках, гуляти містом і т.д.;
• в період адаптації будинку необхідно дотримуватися режиму дня, більше гуляти у вихідні дні, знизити емоційне навантаження.
Використані матеріали:Баркан А.І. "Успішна адаптація" -
"Практична психологія для батьків або як навчитися розуміти свою дитину "- М., 2001.
ЯК ДОПОМОГТИ АДАПТУВАТИСЯ ДИТИНІ ДО ДИТЯЧОГО САДКА:
ЯКЩО ДИТИНА ЗАМКНЕНА
Замкнута дитина не хоче і не знає, як спілкуватися, тому турбота дорослих з розвитку такої дитини повинна бути, перш за все,
спрямована на розвиток бажання спілкуватися і розвиток комунікативних навичок. Замкнутість дитини виступає в поведінці досить рано
і зазвичай має в ранньому віці такі передумови, як неспокій, емоційна нестійкість, плаксивість, загальний знижений фон настрою,
погіршення апетиту і порушення сну у зв'язку з найменшими змінами в житті дитини (переїзд на дачу, поїздка в гості і т.п.)Для замкнутих
дітей характерні, також страх перед чужими дітьми, довго не проходить занепокоєння і скутість при попаданні в нову ситуацію. Як
правило, замкнутий дитина дуже прив'язаний до матері і дуже болісно переносить навіть нетривалий її відсутність.
При спілкуванні з замкнутою дитиною:
- Розширюйте коло спілкування вашої дитини, приводьте його в нові місця і знайомте з новими людьми;
- підкреслюйте переваги і корисність спілкування, розповідайте дитині, що нового і цікавого ви дізналися, а також, яке задоволення отримали, спілкуючись з тією або іншою людиною;
- прагнете самі стати для дитини прикладом ефективно спілкується людини.
Робота з подолання замкнутості досить складна і довготривала. Чудес не буває, і замкнутість вашої дитини не пройде за один день за
помахом "чарівної палички". Тому наберіться терпіння і підготуйтеся до тривалої роботи, яка повинна відбуватися постійно у ході вашого
спілкування з дитиною.
ЯК ДОПОМОГТИ АДАПТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДИТЯЧОГО САДКА:
ЯКЩО ДИТИНА АГРЕСИВНА
Якщо ви помічаєте у своєї дитини прояви агресивності, необхідно разом з психологом ретельно проаналізувати її причини, виявити
труднощі, які відчувають дитиною, по можливості усунути їх, а потім формувати у дитини відсутні вміння, навички, а також установки щодо інших людей.
- Пам'ятайте, що заборона і підвищення голосу - самі неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, Ви можете сподіватися, що агресивність Вашої дитини буде знята;
- Дайте дитині можливість виплеснути свою агресію, змістіть її на інші об'єкти. Дозвольте йому побити подушку і Ви побачите, що в реальному житті агресивність в даний момент знизилася;
- Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ньому спалахів гніву або невтішні висловлювання про своїх друзів або колег, будуючи плани "помсти";
- Нехай Ваша дитина в кожний момент часу відчуває, що Ви любите, цінуєте і приймаєте його. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти його. Йому необхідно знати, що він потрібний і важливий для Вас;
- Пам'ятайте, що уважність і величезне терпіння з боку дорослих - обов'язкова умова успіху.
ЯК ДОПОМОГТИ АДАПТУВАТИ ДИТИНУ ДО ТИТЯЧОГО САДК:
ЯКЩО ДИТИНА ТРИВОЖНА
Перше і найважливіше, що можуть зробити дорослі для такої дитини, це забезпечення дитині відчуття своєї успішності. Не можна допускати, щоб він був замкнутий на своїх невдачах. Йому важливо знайти таку діяльність, у якій він здатний самоствердитися. Відчуття успіху - кращі ліки від підвищеної тривожності.
- Необхідно зрозуміти і прийняти тривогу дитини: він має на неї повне право. Цікавтеся його життям, почуттями, страхами. Навчіть його говорити про них і будьте готові вислухати дитину. Допомогти дитині у подоланні тривоги - значить, створити умови, в яких йому буде менш страшно. Якщо дитина боїться засипати в темряві, нехай засинає при світлі, якщо боїться запитати дорогу у перехожих, запитаєте разом з ним. Таким чином, ви показуєте йому, як можна вирішувати непокоять його ситуації.
- У складних ситуаціях не прагнете все зробити за дитину, але й не кидайте його одного. Запропонуйте впоратися з проблемою разом (не важливо, що це: шнурки на черевиках або перша сварка з приятелем). Іноді досить просто побути поряд з дитиною, поки він намагається впоратися з чимось.
- Заздалегідь готуйте тривожного дитини до якихось змін і важливих подій. Детально розкажіть, що його чекає.
- Хваліть дитину навіть за не дуже значні досягнення.
- Ділитися своєю тривогою з дитиною краще в минулому часі. «Спершу боявся, але потім було так-то і так, вдалося зробити те-то і те-то».
- Будьте більш оптимістичні самі. Слідкуйте за виразом свого обличчя. Частіше посміхайтеся.
Спокійні, упевнені в собі батьки, здатні прийняти дитину такою, якою він є, не чекають від нього моментальних над досягнень, з розумінням відносяться до його успіхів і невдач, - ось запорука впевненості та адекватної самооцінки дитини.
Складено з використанням методичних матеріалів
і рекомендацій з друкованих та електронних джерел
СТВОРЕННЯ ДОМАШНІХ КОМФОРТНИХ УМОВ У АДАПТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Пам'ятайте, від того, як батьки розбудять дитини, залежить його психологічний настрій на весь день.
- Час нічного відпочинку для кожного суто індивідуально. Показник один: дитина повинна виспатися і легко прокинутися до того часу, коли ви його будите.
- Якщо у вас є можливість погуляти з дитиною, не втрачайте її. Спільні прогулянки - це спілкування, ненав'язливі поради, спостереження за навколишнім середовищем.
- Навчіться зустрічати дітей після їх перебування в дошкільному закладі.
- Не варто першим ставити запитання: «Що ти сьогодні їв?» - Краще поставте нейтральні питання: «Що було цікавого в садочку?», «Чим займався?», «Як твої успіхи?» і т.п.
- Радійте успіхам дитини. Чи не дратуйтеся в момент його тимчасових невдач. Терпляче, з цікавістю слухайте розповіді дитини про події в його житті.
- Дитина повинна відчувати, що він улюблений. Необхідно виключити із спілкування окрики, грубі інтонації.
Отже, необхідно створити спокійний, в міру можливості, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї. Не нервувати і не показувати свою тривогу напередодні вступу дитини в дитячий сад. Привести домашній режим у відповідність з режимом групи дитячого саду, в яку буде ходити дитина.
Створіть у сім'ї атмосферу радості, любові і поваги!
pspan
