Виховання культурно-гігієнічних навичок

ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРНО- ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК

Пам'ятка для батьків

            Виховання у дітей навичок особистої та громадської гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильної поведінки у побуті, в громадських місцях. У кінцевому рахунку, від знання і виконання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їхнє здоров'я, але і здоров'я інших дітей і дорослих. У процесі повсякденної роботи з дітьми необхідно прагнути до того, щоб виконання правил особистої гігієни стало для них природним, а гігієнічні навички з віком постійно вдосконалювалися. На початку дітей привчають до виконання елементарних правил: самостійно мити руки з милом, намилюючи їх до утворення піни і насухо їх витирати, користуватися індивідуальним рушником, гребінцем, стаканом для полоскання рота, стежити, щоб всі речі містилися в чистоті.

           Саме в дошкільному віці дуже важливо виховати у дитини звичку до чистоти, акуратності, порядку. У ці роки діти можуть освоїти всі основні культурно-гігієнічні навички, навчитися розуміти їх важливість, легко, швидко і правильно виконувати. Особливу увагу треба приділяти дітям до п'яти років, яким "самостійне" умивання і одягання звичайно доставляють велике задоволення. Навички та звички, міцно сформовані в дошкільному віці, збережуться на все життя. 

            При вихованні культурно-гігієнічних навичок велике значення має приклад оточуючих. Якщо дорослі після ранкової гімнастики приймають душ, то і дитина вважає природним його обов'язковість. У сім'ї, де батьки, старші брати і сестри не сядуть за стіл, заздалегідь не вимивши руки, і для малюка це стає законом. Але загальний правильний спосіб життя у ній ще не гарантує засвоєння дитиною всіх доступних йому навичок. Їх вихованню доводиться приділяти спеціальну увагу.

            Перш за все, слід забезпечити постійне, без всяких виключень, виконання дитиною встановлених гігієнічних правил. Йому пояснюють їх значення. Але не менш важливо допомогти дитині, особливо на перших порах, правильно засвоїти потрібний навик. Так, наприклад, перш ніж почати мити руки, треба закатати рукави, добре намилити руки. Вимивши руки, ретельно змити мило, взяти свій рушник, насухо витерти руки.

             Не слід квапити малюка, якщо він зосереджено повторює одне і те ж дію (наприклад, милить руки). Тим більше не слід виконувати цю дію за нього. Освоюючи навик, дитина зазвичай прагне багаторазово виконати певний рух. Поступово він навчаються все більш самостійно і швидко справлятися з поставленим завданням. Дорослий тільки нагадує або запитує, чи не забув дитина зробити те чи інше, а надалі надає йому майже повну самостійність. Але перевіряти, чи правильно дитина все зробив, доводиться протягом усього дошкільного віку.

            Добре сформовані навички виконуються дитиною легко і швидко, з власної ініціативи, без нагадувань. Якщо він і забуде про одне з них, наприклад прибіжить і сяде за стіл, не вимивши руки, то найменшого натяку, нагадування виявляється достатньо, щоб він (навіть трохи зніяковіло) виправив свою помилку.

            Культурно-гігієнічні навички дуже важлива частина культури поведінки. Необхідність охайності, утримання в чистоті обличчя, тіла, зачіски, одягу, взуття, вони продиктована не тільки вимогами гігієни, а й нормами людських відносин. Діти повинні розуміти, що якщо вони регулярно будуть дотримуватися цих правил, то у них виявляється повага до оточуючих і виникне уявлення про те, що неохайний людина, не вміє стежити за собою, своєю зовнішністю, вчинками, як правило, не буде схвалений оточуючими людьми.

            Для виховання та прищеплення у дітей хорошою звички мити руки ми користуємося маленькими віршиками:

Водичка, водичка,

Умий моє личко,

Щоб оченята блищали,

Щоб щічки червоніли,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок.

Водичка, водичка,

Умой моё личико,

Чтобы глазоньки блестели,

Чтобы щечки краснели,

Чтоб смеялся роток,

Чтоб кусался зубок.

            Формування навичок особистої гігієни припускає, і вміння дітей бути завжди охайними, помічати неполадки в своєму одязі, самостійно або за допомогою дорослих їх усувати.

Коли ми причісуємо дівчаток ми читаємо віршик:

Рости, коса, до пояса,

Чи не упусти ні волоса.

Рости, косинка до п'ят –

Всі волосинки в ряд.

Рости, коса, не плутайте –

Маму, доньку, слухайся

.

Расти, коса, до пояса,

Не вырони ни волоса.

Расти, косонька до пят –

Все волосинки в ряд.

Расти, коса, не путайся –

Маму, дочку, слушайся.

             Гігієнічне виховання і навчання нерозривно пов'язане з вихованням культурної поведінки і має такі завдання:

•  привчити дітей правильно сидіти за столом під час їжі, акуратно їсти, ретельно, безшумно пережовувати їжу;
•  вміти користуватися столовими приборами, серветкою;
•  вчити тому, що, чим і як їдять (хліб, котлета, салат, суп, каша, бутерброд, запіканка);
•  познайомити з різновидами посуду (чайна, їдальня);
•  вчити сервірувати стіл до чаю;
•  привертати увагу до заданим зразком правильного спілкування під час прийому їжі (розмовляти напівголосно, доброзичливим тоном, не говорити з набитим ротом, шанобливо ставитися до прохань і бажань дітей).

            Обов'язок батьків - постійно закріплювати гігієнічні навички, виховувати у дитини в дитячому саду. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад, самі завжди їх дотримувалися.

nbsp; Добре сформовані навички виконуються дитиною легко і швидко, з власної ініціативи, без нагадувань. Якщо він і забуде про одне з них, наприклад прибіжить і сяде за стіл, не вимивши руки, то найменшого натяку, нагадування виявляється достатньо, щоб він (навіть трохи зніяковіло) виправив свою помилку.nbsp;